Правила та рекомендації по дезінфекції поверхонь в закладах охорони здоров’я

Питання дезінфекції стоїть досить гостро, особливо в закладах охорони здоров’я. Це обумовлено високим ризиком поширення інфекційних захворювань в межах лікувального закладу, необхідністю уникнути заражень медичних працівників, хворих з підвищеним ризиком (пацієнти зі зниженим імунітетом, в післяопераційний період та інш.) та відвідувачів. Обов’язковій обробці та знезараженню підлягають поверхні, медичні вироби, а також руки пацієнтів та медробітників.

Нормативно-правове регулювання питання дезінфекції

Питання дезінфекції в медичних закладах регулюється нормативно-правовими актами, виданими ВРУ, Міністерством охорони здоров’я, Головним санітарним лікарем, а також внутрішньою документацією.

• Закон України

Про захист населення від інфекційних хвороб

• Наказ МОЗ №1614 від 03.08.2021

Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/ закладах надання соціальних послуг. соціального захисту населення

• Наказ МОЗ №1777 від 03.08.2020 

Про затвердження Заходів та Засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами

• Наказ МОЗ № 259 від 02.04.2013 

Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»

• Наказ МОЗ №354 від 21.02.2023 

Про затвердження Державних санітарних норм і правил "Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоровʼя" та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоровʼя.

Перелік понять і термінів

Крім нормативно-правових актів для розуміння процесів дезінфекції важливо ознайомитись з визначеннями основних понять.

Дезінфекція— комплекс заходів, спрямованих на знищення у середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб. Це процес обробки поверхонь за допомогою спеціальних дезінфікуючих засобів з метою знищення патогенних хвороботворних агентів — грибів (спорів), вірусів, бактерій, збудника туберкульозу.

Дезінфікуючий засіб — речовина чи суміш речовин хімічного або біологічного походження, що застосовується для здійснення дезінфекційних заходів з метою знищення у середовищі життєдіяльності людини вегетативних форм збудників інфекційних хвороб та їх переносників.

Етіологія —  те, на який саме вид мікроорганізмів (гриби, віруси бактерії, або туберкульоз) буде спрямована дезінфекція. Тобто відмінність чутливості різних типів мікроорганізмів до дезінфікуючих засобів. Залежно від етіології обирається концентрація деззасобу. Ця інформація зазвичай зазначається в методичних рекомендаціях до дезінфікуючих засобів. 

Норми витрат деззасобів — рекомендована методичними вказівками кількість дезінфікуючого засобу, необхідна для обробки одного квадратного метру площі задля ефективного знищення та інактивації патогенних мікроорганізмів.

Експозиція дезінфікуючих засобів — тривалість виконання маніпуляції чи її етапу, яка чітко обмежена в часі згідно показань. Часовий відрізок, необхідний для взаємодії деззасобу з поверхнею або виробом для повного знищення (знешкодження, інактивації) патогенних мікроорганізмів. 

Резистентність до дезінфікуючих засобів — феномен, коли мікроорганізми набувають стійкості до антибактеріальних препаратів; зниження чутливості штамів до засобів дезінфекції.

Ротація деззасобів — періодична зміна використовуваних дезінфікуючих засобів для запобігання розвитку резистентності мікроорганізмів до дезінфікуючих засобів і поширення внутрішньолікарняних інфекцій. (в Україні рекомендується проводити ротацію дезінфектантів щоквартально).

Важливість своєчасного та правильного проведення дезінфекції

Головна мета проведення дезінфекції — забезпечити безпеку пацієнтів, відвідувачів та працівників. Більшість інфекційних захворювань передаються контактним шляхом, саме тому особливу увагу приділяють обробці поверхонь, яких частіше торкається хворий та з високою вірогідністю з нею контактують інші люди, в тому числі медпрацівники. Перш за все це дверні ручки, вимикачі, сантехніка, тумбочки, підвіконня та інше. Своєчасна та правильна обробка поверхонь допомагає уникнути повторного чи перехресного зараження інфекційними хворобами, мінімізує ризик масового зараження та попереджає розвиток епідемії (пандемії).

Крім того, ступінь важливості дезінфекції поверхонь підвищується в наступних випадках:

• при необхідності дотримання максимально стерильних умов в приміщенні та на поверхні (наприклад, столи в маніпуляційних кабінетах, особливо під час приготування ентерального харчування чи інфузійних розчинів);

• під час лікування пацієнтів зі зниженою імунною системою або потребою в максимальному захисті від інфекційного зараження (в післяопераційний період, під час проведення хіміотерапії чи при лікуванні хвороб, пов’язаних з імунодефіцитом людини);

• в період розпалу сезонних інфекційних захворювань (грип, ГРВІ та інш.) чи спалаху вірусних інфекцій (вітряна оспа, кір та інш.);

• для запобігання розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій, перехресного зараження пацієнтів та захисту медичного персоналу.

Дезінфекція поверхонь у закладах охорони здоров'я — невід'ємний процес, що забезпечує безпеку медичних працівників, пацієнтів і відвідувачів від заражень інфекційними хворобами та поширення захворювань.